Гуцули асоціюються з Карпатами, а Карпати з гуцулами. Це нерозривний тандем. Шешори - велике гуцульське село у Косівському районі. Воно розташоване на висоті 600м над рівнем моря і простягається на 9км уздовж русла гірської річки. І вважається батьківщиною пісні “Гуцулка Ксеня” - вона про доньку шешорського лісника.
Шешори зберегли гуцульський музичний фольклор, чисельні ремесла. Тут процвітають різьбярство, ткацтво та ліжникарство. При місцевій середній школі працює музей, в якому можна побачити дивовижні зразки народного мистецтва: писанки, вишивки, килими, трембіти...
Шешори лежать на берегах Пістиньки. Ця річка відома своїми водоспадами. Шешорський Гук - один з найгарніших карпатських водоспадів. Інша його назва - Сріблясті водоспади. Це три мальовничі каскади, що скидають воду з висоти 5 метрів. Щоб зрозуміти, чому каскади назвали Сріблястими, варто помилуватись ними взимку, коли потік обмерзає крижаними наростами. Поруч із водоспадом існує мінеральне джерело.
Неподалік села є урочище Лебедин. В урочищі, на висоті 650м над рівнем моря, оточене буковими лісами, розливається гарне озеро з тією ж назвою - Лебедин. Назву озера пов’язують з легендою про двох закоханих, які з’єднались в його водах, наче лебеді. Історія трагічна, адже батьки були проти їх шлюбу. Точна глибина озера не встановлена, але припускають, ніби вона сягає 28 метрів.
